Своєю Постановою від 31.07.2019 року у справі № 922/1787/18 ВС визначив, що стадія продажу майна бере свій початок з моменту оприлюднення інформації про продаж. Мова йде про занесення в систему повідомлення про торги. Сюди входять власне електронні торги (включаючи повторні, треті), а у випадку нереалізації майна та виявлення стягувачем бажання залишити його за собою, також і процедуру передачі майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості.
Ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначає, що під час мораторію щодо задоволення вимог кредиторів неможливе стягнення за виконавчими та іншими приписами. Це правило стосується і предмета застави.
Виключення становлять випадки, коли виконавче провадження знаходиться на стадії розподілу стягнутих з боржника коштів, майно перебуває на стадії продажу з моменту оголошення відомостей про продаж, і коли мова йде про стягнення у спорах немайнового характеру.
Так було раніше. Проте, 14.04.2020 року ВС прийняв нову Постанову у справі № 903/69/18, чим скасував попередню судову практику.
Так, вища судова інстанція звернула увагу, що у ч. 3 ст. 19 Закону про банкрутство законодавець визначив низку заборон протягом мораторію стосовно задоволення вимог кредиторів. Однак, знаходження майна на стадії продажу з моменту оприлюднення даних щодо продажу є винятком.
На виконання норм законодавства продаж предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, за загальним правилом відбувається шляхом організації торгів у конкурентний спосіб.
Проаналізувавши вищевикладене, судова палата дійшла висновку, що юридичним наслідком реалізації іпотекодержателем цього права є не продаж йому предмета іпотеки, а припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання шляхом заліку вимог в рахунок ціни майна. Через це в зазначеній ситуації немає проявів конкуренції, як того вимагає продаж майна згідно з Законом про банкрутство.
Тепер слід враховувати, що зміст визначення «стадія продажу майна» не включає в себе процедуру придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок вартості майна.
Відтак, у розглянутій справі дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на спірні правовідносини, а дії осіб щодо здійснення переходу права власності на спірне майно до стягувача є такими, що суперечать вимогам законодавства.