При розірванні шлюбних відносин найбільше страждають неповнолітні діти. Часто обставини складаються так, що один з подружжя хоче виїхати за кордон, а для того щоб взяти з собою дитину, необхідно отримати дозвіл від колишнього чоловіка або дружини.
Українське законодавство гарантує кожному громадянину право свободи пересування, у тому числі й можливість залишати межі країни, за винятком обмежень, встановлених законом.
У 2016 році до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» були внесені зміни, якими вилучили норму, яка регламентує питання виїзду дитини за кордон. Сюди входить й положення, згідно з яким неповнолітній міг покинути країну за рішенням суду за відсутності згоди батьків.
Своєю Постановою від 04.07.2018 р. по справі № 712/10623/17 Верховний Суд вказав на рівність батьків у процесі виховання дитини, а також підкреслив, що їх права та обов'язки не можуть завдавати шкоди інтересам неповнолітнього. В даному випадку тимчасовий виїзд не може розцінюватися як перешкоджання в прийнятті участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Незважаючи на те, що Цивільний кодекс України визначає, що особа, яка не досягла шістнадцятирічного віку, може виїжджати за межі країни тільки за наявності згоди батьків, усиновителів та опікунів, суд касаційної інстанції у даній справі прийняв інше рішення.
Так, він постановив, що виїзд за кордон буде відповідати інтересам дитини, а тому можливий на підставі рішення суду з встановленням чітких термінів такого від'їзду.
Однак варто враховувати, що узагальнений підхід у таких справах є неприпустимим. Кожна ситуація вимагає ретельного вивчення та врахування всіх обставин, щоб визначити інтереси дитини, які фактори і як можуть на них вплинути, а також взяти до уваги думку з цього приводу самого неповнолітнього.