Господарським судом було прийнято ухвалу у справі № 916/4644/15 стосовно процедури банкрутства підприємства, яке знаходилося на стадії розпорядження майном, якою суд визнав вимоги одного з конкурсних кредиторів і включив їх до реєстру відповідних вимог.
У свою чергу апеляційна інстанція зазначену ухвалу скасувала та відмовила у визнанні вимог кредитора, посилаючись на те, що строки позовної давності вже пройшли. Не погоджуючись з таким рішенням, кредитор звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Маючи на меті сформувати єдину практику з даного питання, ВС дійшов наступного висновку. Коли мають місце подібного роду справи, судами застосовуються загальні строки позовної давності, чітко передбачені нормами цивільного законодавства.
Враховуючи положення ЦК України, а також законодавства про банкрутство, суд зауважив, що робити заяви про застосування позовної давності у даному випадку мають право кредитори, боржник і розпорядник майна останнього.
Так, кредитор може подати зазначену заяву до суду в наступних випадках:
- при розгляді кредиторських вимог в період дії Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дати визнання вимог кредитора боржником чи судом;
- якщо вимоги розглядаються в період дії КУзПБ – з дати подання заяви про визнання грошових вимог безпосередньо до боржника.
Таким чином, ВС вирішив, що докази у даному випадку досліджені не повністю, тому винесені рішення мають бути скасовані, а справу слід направити на новий розгляд.
Більш детально ознайомитися з постановою можна за посиланням - https://reyestr.court.gov.ua/Review/100884643.