Право власності на об’єкт, що вже прийнято в експлуатацію, може бути визнано за інвестором навіть при повній відсутності первинної реєстрації прав на нього.
Позивач у справі № 344/16879/15-ц ініціювала провадження, оскільки не могла як інвестор отримати документацію для подальшої реєстрації прав власності.
Така ситуація виникла через проблеми з продажем нерухомості, а також через знаходження директора приватного підприємства-забудовника у розшуку.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачка цілком законно набула права власності. Вона повністю та без порушень виконувала умови договору, тому згідно зі ст. 392 ЦК має право повністю визнати право власності за собою.
Постанова ВС від 18.11.2015 року за №6-1858цс15 встановила, що за договорами купівлі-продажу майнових прав позивач зобов’язання свої повною мірою виконав. Так він вчинив необхідні дії для виникнення юридичних фактів для переходу права власності на нерухомість.
ВС зазначив, що позов про визнання права власності, згідно зі ст. 392 ЦК, можна пред’явити у випадках, коли:
- особа володіє майном, але інша особа її право не визнає, заперечує;
- особа втратила правоустановчі документи.
На спірні квартири позивачем право власності не було отримане, оскільки він здобув тільки право на набуття права власності.
Велика Палата ВС підкреслює, що практику у схожих спорах важливо об’єднувати, а тому відступати від висновку, викладеного у справі №6-1858цс15. Так, у випадку, коли грошові та інші зобов'язання за договором інвестор повністю виконав, а продавець порушує свої зобов’язання щодо передання документації на оформлення прав власності, можливе звернення до суду з вимогою визнати за покупцем (інвестором) право власності на проінвестовану нерухомість.